Головне в моїй роботі – терпіння, наполегливість, творчість, завзятість і перемога!
Результат роботи – щасливі очі дітей, у яких вийшло те, що раніше не виходило!
ЧИМ ЗАЙМАЄТЬСЯ ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ В ЗДО?
Консультативно-просвітницька робота
Мета: підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.
Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти та до кожного вихователя. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свій професійний рівень. А допомагати їм у цьому, надавати психологічну та методичну підтримку мають спільними зусиллями психологічна служба та адміністрація ЗДО.
Індивідуальні консультації – це надання конкретної допомоги дорослим, які спілкуються з дошкільником. Завдання психолога в процесі консультування полягає у наступному:
• в усвідомленні дорослими та дітьми природи їхніх труднощів;
• в аналізі й розв’язанні психологічних проблем, пов’язаних із особистісними особливостями, життєвими обставинами в яких розвивається дитина, взаєминами в родині, у дружньому колі, у дошкільному закладі тощо;
• у формуванні нових установок і прийнятті власних рішень.
Консультації можуть бути короткостроковими (одно-двох разове відвідування психолога) або довгостроковим (психолог працює з клієнтом протягом кілька місяців з певною періодичністю). Тривалість консультацій залежить від проблеми, з якою звернувся клієнт до психолога, від бажання клієнта серйозно працювати над проблемою, об’єктивних обставин у житті клієнта чи психолога.
Форми психологічної просвітницької роботи з формування компетенції вихователів дошкільних закладів сприяють збагаченню інтересів, духовних і професійних потреб педагогічних кадрів, дають змогу мати власну позицію щодо важливих психологічних проблем сучасності, а також є формою виявлення й узагальнення найкращого досвіду. Такі форми роботи також сприяють удосконаленню знань вихователів, єдності поглядів, вимог і дій педагогічних колективів щодо важливих проблем теорії та методики розвитку дітей дошкільного віку.
Серед форм психологічної просвітницької роботи можна виділити: лекції, групові консультації, проблемні семінари, семінари-практикуми, тренінги, виступи на батьківських зборах тощо.
Діагностична робота
Мета: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків.
У дошкільному закладі практичний психолог:
• виявляє причини виникнення проблем у вихованні і розвитку дітей;
• вивчає резервні можливості особистості, на які можна спиратися в ході корекційно-розвиткової або консультативної роботи;
• вивчає психологічний клімат у педагогічному та дитячих колективах закладу;
• виявляє на ранньому етапі пізнавальні інтереси та здібності дітей.
Цей напрямок здійснюється у формі планової діагностики або діагностики по запиту педагогів, батьків, адміністрації, і розглядається як важливий підготовчий етап для подальшої корекційно-розвиткової роботи.
Психодіагностичні методи, які використовує психолог ДНЗ
• Тестування
• Спостереження
• Анкетування
• Бесіда
• Аналіз продуктів дитячої творчості (малюнків, аплікацій, поробок)
Корекційно-розвитковий напрямок
Мета: систематичне цілеспрямоване використання психологом психологічних методів та засобів по створенню оптимальних можливостей та умов для повноцінного та своєчасного психічного розвитку дитини. Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії “групи ризику “на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям. Розвиткова робота з дітьми може здійснюватись з усіма дітьми і бути націлена на розвиток у дітей психічних процесів, різноманітних здібностей.
В умовах дошкільного закладу психолог самостійно має право працювати тільки з дітьми, відхилення в поведінці яких не є наслідком поразки центральної нервової системи або психічного захворювання.
Корекцій-розвиткова робота здійснюється у формі індивідуальних і групових занять по корекції і розвитку, а також у формі тематичних психологічних тренінгів, розроблених для дітей, що мають і поведінкові проблеми.
Організаційно-методичний напрямок
Мета: організація власної діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.
Цей напрямок роботи практичного психолога умовно можна розділити на три складові:
• Аналіз та планування власної діяльності
• складання річного та щомісячного планів роботи;
• складання аналітичного та статистичних звітів роботи за навчальний рік;
• підготовка до різноманітних виступів (на нарадах, педрадах, батьківських зборах);
• розробка програм досліджень, підготовка діагностичного інструментарію;
• розробка та підготовка до корекційно-розвиткових занять з дітьми, тренінгів, ділових ігор з педпрацівниками та батьками тощо
2. Розробка рекомендацій для усіх учасників навчально-виховного процесу
• розробка рекомендацій для вихователів щодо проблем, які виникають;
• розробка рекомендацій для батьків щодо взаємодії з дітьми «групи ризику»
3. Самоосвіта
• участь у навчально-методичних семінарах та нарадах практичних психологів;
• консультації у центрах практичної психології;
• відвідування бібліотек, самостійна робота з методичною, психолого-педагогічною літературою тощо.
Десять заповідей для мами і тата майбутнього першокласника
• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
• Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.